Зарубіжна література, 9 клас

18.05.2020
Контрольний письмовий твір на одну з тем
(роботу здати до 20.05.):

1. Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії "451 градус за Фаренгейтом" Рея Бредбері.

2. Розповідь про зворушливе і трагічне кохання в романі "Історія одного кохання" Е.Сігала



14.05.2020
Тема. Ерік Сігал. "Історія одного кохання". Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера до дочки бідного італійського емігранта

Перегляд відео:

Евристична бесіда за змістом твору(прочитати):

–  Хто є головними героями повісті Еріка Сіґела? (Студент Гарвардського університету – Олівер Берретт і студенка жіночого коледжу Редкліфф – Дженніфер Кавіллері)

–  Яким є соціальний статус героїв? (Олівер – син мільйонера, нащадок старовинної аристократичної родини, Дженніфер – дочка незаможного італійського емігранта –пекаря, який виховував дочку самотужки, мати загинула в автокатастрофі).

–  Від імені кого ведеться розповідь? (Олівер розповідає про історію свого кохання до

Дженні).

–  Про що дізнаються читачі в експозиції твору? (Про завчасну смерть молодої дівчини (дожила до 25 років), «яка була вродливою, розумною, любила Моцарта, Баха, бітлів і Олівера).

–  Які почуття і  думки викликав у вас такий початок повісті?

–  Де відбулося знайомство молодих героїв? (У бібліотеці Редкліффа.).

–  Якою спочатку бачить дівчину Олівер? («В окулярах, учена мишка», «надлюдина в спідниці»).

–  Як ви розцінюєте розмову – двобій між Дженні і Олівером? Чи не здається вам їхній лексикон занадто грубим? (Молоді люди змагаються у дотепності і використовують студентський сленг. Але, судячи з гостроти їхньої розмови, героям уже не байдуже один до одного).

–  Як надалі розвиваються стосунки Дженні та Олівера? (Спочатку словесна перемога за Дженніфер, але юнак ставить собі завдання – «отримати перемогу над цією кусючкою». Він запрошує Дженні на  хокейний матч із своєю участю).

–  Що несподівано сам для себе відкриває під час матчу Олівер? (Для нього важливо те, що серед вболівальників  знаходиться Дженніфер, саме її підтримка допомогла Оллі та його команді отримати перемогу в матчі).

–  Які події доводять, що і Дженні не байдуже до Олівера? (Дівчина довго чекає юнака після матчу, хоча дуже змерзла, студенти разом ідуть у гуртожиток і вперше цілуються).

–  Чому Олівер не хизується перед друзями своєю перемогою над Дженніфер і нічого не розповідає друзям про свої стосунки з дівчиною? (Кохання до Дженніфер справжнє і глибоке, тому все, що стосується  двох закоханих не виноситься назагал. Це не чергова інтрижка, що скоро закінчиться).

–  Яка подія пришвидшила рішення Олівера одружитися на Дженніфер?  (Дженні як краща випускниця отримала пропозицію продовжити навчання в Парижі, і Олівер злякався, що може її втратити назавжди.)

Читання в особах уривка з повісті від слів «На цей концерт у Данстер–хаусі я йшов сам, без Дженні»… до слів «Мовчки. Бо, зрештою, все, що треба було сказано». (Розділ 6).

–  Чому, попри сильне почуття до Олівера, Дженні вирішила поїхати до Парижу на навчання? (Дівчина не вірила у майбутнє з сином мільйонера через соціальну нерівність між закоханими).

–  Доведіть, що цей діалог – один кульмінаційних моментів у творі.

–  Як поставилися батьки Олівера і Дженні до їхнього рішення одружитися? (Батько Дженніфер – прихильно, бажає їм щастя. Батько Олівера після невдалої спроби вмовити сина не квапитися з одруженням відмовляє Оліверу у грошовій підтримці).

–  На які жертви й обмеження прийшлось піти Оліверу і Дженні через одруження без благословення Берретта ІІІ? (Дженні після закінчення коледжу працює в приватній школі, молодята працюють під час літніх канікул, вони живуть у дешевій незатишній квартирі у кварталі для бідних. Закохані економлять на відвідуванні кіно, концертів, не запрошують до себе гостей і не ходять у гості самі, Дженніфер виконує усю домашню роботу).

–  Чому Оліверу було відмовлено у стипендії, а Дженні платять лише мінімальну зарплатню? (Заступник ректора Томпсон не бажає погіршувати стосунки з мільйонером Барреттом ІІІ і засуджує Олівера за конфлікт з батьком. Директриса приватної школи, де працює Дженні, економить на її зарплатні, тому що в дівчини багатий свекор і начальниця робить вигляд, що не вірить у скрутні обставини подружжя).

–  Як довго приходиться молодим людям жити у таких складних умовах? (Три роки).

–  Чи вплинули матеріальні негаразди на стосунки між молодятами, чи не охололо їхнє кохання? (Життєві труднощі лише посилили кохання Олівера і Дженніфер: вони не можуть  один без одного прожити і дня).

–  Як розвиваються події після закінчення Олівером університету? (Юнак отримує диплом з відзнакою, а зрештою і гарну роботу, матеріальна скрута для молодят позаду).

–  Про що тепер мріє молоде подружжя? (Герої повісті мріють про народження сина).

–  Який удар долі чекав на закоханих після медичного обстеження? (З’ясувалося, що Дженні невиліковно хвора, вона помирає).

–  Як проявляється мужність Олівера після отримання жахливої звістки? (Хлопець робить усе, щоб останні дні життя Дженніфер були щасливими, а коли дівчина потрапляє у лікарню, Олівер тимчасово залишає роботу і просить лікарів зробити усе, щоб полегшити, її страждання, не рахуючись із грошима).

Проблематика твору:

• Стосунки батьків і дітей,
• стосунки молодої родини, їхнє щире віддане кохання і вірність,
• життя і смерть,
• проблема морального вибору

Проблема любові й відданості у творі(прочитати):

– Яким є життя молодого подружжя? Що допомагає їм долати труднощі? (Молода родина фактично виживає, але не здається. Рятує їх кохання і почуття гумору).

– Чи були конфлікти між молодим подружжям, з якого приводу?

–  Коли жартівливо-дошкульний «двобій» між Олівером і Дженні переріс у серйозний конфлікт? (Коли Олівер відмовляється їхати на святкування батьківського ювілею, хоча і отримав від нього офіційне запрошення).

–  Які аргументи висуває Дженні, щоб вмовити чоловіка поїхати на урочисту подію? («Оллі, він подає тобі руку … Чи ти хочеш, щоб він приліз до тебе навколішках? 60 років – це тобі не жарт. Коли ти надумаєш врешті помиритися з ним, його може й на світі не буде. Твій батько любить тебе, Олівере! …Йому боляче, Олівере! Як ти можеш сидіти, знаючи, що батькове серце спливає кров’ю?»).

–  Яку останню спробу зробила дівчина, щоб помирити сина з батьком? (Просила помиритися з батьком заради неї самої, а Берретту ІV, проти волі чоловіка, сказала по телефону, що Олівер його «його по-своєму любить»).

–  Як сприйняв ці слова Олівер? Чим закінчився цей діалог молодого подружжя? (Розлючений Олівер розбиває телефон, а Дженні іде з дому. Олівер до пізньої ночі шукає кохану, він переживає та жалкує про свій вчинок).

–  Що сказала Дженні у відповідь на вибачення чоловіка? (Не треба, Оллі, кохання – це коли ні про що не шкодуєш).

–  Яким чином Олівер довів свою любов та відданість коханій? (Він залишив престижну роботу, щоб бути поряд з хворою дружиною, переступив через власну гордість і попросив фінансової допомоги у батька.) 

Домашнє завдання. Дочитати "Історію одного кохання" Е. Сігала. Розкрити письмово стосунки батьків і дітей з твору "Історія одного кохання"(коротко)

07.05.2020
Тема. Ерік Вольф Сігал. "Історія одного кохання"

Перегляд відео:

Домашнє завдання. Прочитати твір "Історія одного кохання" Е.Сігала. Виписати в зошит тему, ідею, композицію твору.Завдання виконати до наступного уроку

04.05.2020

Розвиток мовлення. 

Твір-роздум за романом Рея Дугласа Бредбері "451 градус за Фаренгейтом" на тему: 

"451 градус за Фаренгейтом" - більше ніж просто роман-антиутопія"(мої враження від роману).

Завдання виконати до наступного уроку.

30.04.2020
Тема. Провідні мотиви твору "451 градусів за Фаренгейтом" - книги(читання), пожежі, тотальний контроль, інакомислення

Перегляд відео до теми уроку:

Твір «451° за Фаренгейтом» є одним з кращих в жанрі антиутопії (соціально-філософської антиутопії). Перед нами постає картина людського існування в державі майбутнього. Найстрашніше те, що життя людей протікає на тлі війни, яку вони завзято намагаються не помічати, хоча на війні гинуть чоловіки — чоловіки, батьки, сини.

І все-таки держава в особі свого головного чиновника стверджує, що всі щасливі.

Робота зі словником

Утопія — місце, якого не існувало; за іншою версією, благословенна країна. Антиутопія з’‎явилася тоді, коли держава та суспільство виявили свої негативні риси, стали небезпечними для людини, не сприяли прогресу. В антиутопії завжди було виражено протест проти насильства, абсурдного соціального устрою, безправного становища людини. У жанрі антиутопії творили Є. Зам’‎ятін («Ми»), Дж. Свіфт («Подорож Гуллівера»), Г. Уеллс («Людина-невидимка»), Дж. Оруелл («1984», «Скотний двір»).

Побутує думка, що фантастика не може належати до серйозної, інтелектуальної літератури, але Бредбері спростовує цю думку. Історія знає чимало прикладів, коли у тоталітарних державах спалювали книги. Так, було, наприклад, 1933-го в Німеччині, коли до влади прийшли фашисти. Тож роман «451° за Фаренгейтом» — це передовсім книга-попередження усім нам проти небажаного майбутнього, яке може й не настати.

Проблематика твору – знецінення культури, тотального контролю, інакомислення, натовп і влада.

♦ Що ж таке книга за Бредбері?

Очікувані відповіді.

Книга — інтелектуальність (знання).

Книга — думка.

Книга — життя (вони показують нам виклики життя).

Книга — індивідуальність, особистість (автора, читача).

Книга — співрозмовник (спор).

Книга — культура.

Висновок: книга — це душа, духовність.

Домашнє завдання. А як ви розумієте значення книги (читання) у житті людини? Запишіть ваші думки у зошит і пришліть на оцінку в повідомлення едмодо до 04.05.

27.04.2020
Тема. Рей Бредбері. "451 градусів за Фаренгейтом"

Сьогодні виповнюється 100 років з дня народження одного з найвидатніших фантастів світу – Рея Бредбері. Про один з його найвідоміших творів – «451° за Фаренгейтом» – навіть якщо і не читали, то  чули усі. У книжці ми бачимо антиутопічне майбутнє, у якому Америка оголосила книжки поза законом, а головний герой твору спалює нечисленні залишки видань, щоб заробити собі на життя. Цю історію розуміють здебільшого як звинувачувальний вирок державній цензурі, але чи такий сенс вкладав у неї автор? 

Виявляється, сам Бредбері мав іншу думку про головну ідею свого найпопулярнішого роману, і в останні роки свого життя намагався виправити загальну помилку. Так, 2007 року Los Angeles Weekly першими написали про те, що «“451° за Фаренгейтом” – це не історія про державну цензуру. Скоріше за все, автор мав на увазі те, як телебачення вбиває бажання читати книги». У цьому ж матеріалі журналісти процитували самого Бредбері: 

– Турбувала мене не свобода, а люди, яких телебачення перетворює на ідіотів. «451° за Фаренгейтом» не про цензуру, він про недолугий вплив популярної культури через ТБ та новини, про розповсюдження величезних екранів та про бомбардування «фактиками». Усі програми на телебаченні не дають тобі нічого окрім цих «фактиків». Вони скажуть вам, коли Наполеон народився, але не скажуть, ким він був насправді. 

Стосовно ж самого питання цензури – Бредбері не вважав це проблемою, принаймні, для Сполучених Штатів:

– У нас ніколи не було проблем із цензурою у нашій країні, ми ніколи не спалювали книг. Мали місце окремі огріхи, як, наприклад, книги МакКарті були вилучені з поличок, але їх повернули туди за кілька днів. Я постійно отримую листи від вчителів, які кажуть, що їхні книги були тимчасово заборонені. Я їм кажу, не турбуйтеся, поставте їх назад на полички, вони (органи контролю – ред.) прийдуть і знайдуть їх на поличках знову, і ви такі скажете «Упс, як то вони туди повернулися?». Розумієте, про що я? Продовжуйте повертати книги, вони продовжуватимуть забирати їх. Вчитель ви чи бібліотекар, робіть свою справу, твердо стійте на своєму, і врешті-решт ви переможете. 

Домашнє завдання. Продовжити читати "451 градус за Фаренгейтом" Рея Бредбері. Письмово - короткий аналіз твору у зошиті (тема, ідея, провідні мотиви твору, проблематика твору).

23.04.2020
Рей Дуглас Бредбері. "451 градусів за Фаренгейтом"

Уважно переглядаємо відео до уроку:

Домашнє завдання.С. 273(біографія). Читати "451 градус за Фаренгейтом" Рея Бредбері.

16.04.2020
21.04.2020

Тема. Шолом-Алейхем. Біографія письменника

Перегляд відео до теми уроку:

Домашнє завдання. Уважно переглянути відео до уроку. Читати "Тев'є-молочар"

06.04.2020

Тема. Бернард Шоу. "Пігмаліон"

Перегляд відео до теми уроку:

Переказ твору "Пігмаліон"

Домашнє завдання. Дочитати "Пігмаліон"

02.04.2020

Тема. Бернард Шоу. Особливості світогляду

Перегляд відео до уроку:

Відомі усьому світові афоризми Бернарда Шоу, згадайте їх у відео:

Домашнє завдання. Розпочати читати "Пігмаліон" Б.Шоу.

 30.03.2020

30 березня

Класна робота

ТЕМА. Генрік Ібсен. «Ляльковий дім». Образна система. Композиція п’єси. Підтекст. Символіка.(запис у зошиті).

Усний матеріал уроку:

Драма - це один з літературних родів, що зображує світ у формі дії і,

здебільшого, призначений для сценічного втілення. Це один із жанрів

драматичного роду, поряд з комедією, трагедією, це п’єса соціального чи

побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній

напрузі

Пригадайте :

- де і коли зародилася драма? (Греція 6-5 ст. до н.е.)

- назвіть імена перших драматургів;(Есхіл, Софокл, Евріпід)

- з творчістю яких українських драматургів ви познайомились на уроках

української літератури? Пригадайте їх найвідоміші твори;( І. Котляревський

«Наталка Полтавка», М.Старицький «За двома зайцями», Г. Квітка-

Основ’яненко «Сватання на Гончарівці», І. Карпенко-Карий «Безталанна»)

- який твір називають соціально-психологічним?

Впродовж розвитку літературного процесу драма постійно зазнавала змін.

Але саме межа ХІХ-ХХ ст. принесла в цей жанр свіжий подих змін —

з’явилася «нова драма», яка об’єднала спільними ідеями та піднесла

драматичне мистецтво на небувалу висоту.

«Під шум великих міжнародних бур я зі свого боку воював із

маленьким суспільством, до якого був прикутий волею обставин і життєвих

умов», — писав у своїх спогадах Генрік Ібсен, п’єси якого ось уже понад 140

років не сходять зі сцен театрів у всьому світі. Він був сміливим

мислителем, не боявся переоцінювати загальновизнані ідеали. Особливо це

відчувається в драмі «Ляльковий дім». Сам письменник зазначав, що цю

п’єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. П’єса

«Ляльковий дім» - це п’єса про сім’ю, про людей, які прожили багато років,

але так і не зуміли стати щасливими, про роль жінки в суспільстві, а ще це

п’єса про «людську душу». Ви усі в майбутньому чоловіки і дружини.

Колись перед вами постануть питання сімейного благополуччя. І тоді вам в

пригоді стане сьогоднішня наша тема. Сьогодні ми будемо з вами говорити про геніального мислителя,поета, драматурга, засновника національного норвезького театру Г.Ібсена,творчість якого визначила напрямки розвитку літератури ХХст.

 «Нова драма» Г.Ібсена:

- це п’єси про людську душу, у яких йдеться про трагічну боротьбу

особистості за власний духовний світ;

- драматург істотно збагатив коло тем: соціальні проблеми, становище жінок

у суспільстві, спадкові хвороби, влада грошей;

- у п’єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією;

- композиція п’єс має інтелектуально-аналітичний характер, аналітизм

композиції полягає в тому, що майже всі п’єси розпочинаються показом

зовнішньої ілюзії щастя, а закінчуються катастрофою. Інтелектуальні тому,

що завершуються осмисленням персонажами власного життя.

- незавершена кінцівка — найвидатніший внесок «нової драми» Ібсена у

світову драматургію. Тут конфлікт не вичерпується після завершення дії. У

«Ляльковому домі» розв’язка не є вирішенням проблем, а є їхньою

постановкою. Відкритість фіналу відповідає вимогам проблемного театру,

який створив Ібсен.

Г.Ібсен був людиною суворої, але щирої вдачі, його завжди

приваблювали добрі і відверті люди, які вміли кохати і жертвувати собою

заради інших. Саме тому митець звернувся до проблеми жіночого щастя.

П’єса «Ляльковий дім» поставила перед читачами і глядачами багато питань:

як жити, як любити, яким бути? Ібсен підняв завісу над побутом сім’ї, щоб

розібратися в секреті справжнього щастя родини, бо від гармонії в рідному

домі залежить гармонія душі людини і гармонія світу взагалі.

Історія створення п’єси «Ляльковий дім»:

П’єса задумана в 1878 році (перші начерки з заголовком «Начерки

до сучасної трагедії» датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув в класичній формі

трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році. В основу

драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-

датська письменниця Лаура Кілер. Під впливом п’єси «Бранд» 19-річна

дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла у світ в 1869 році під

псевдонімом. З нею познайомився Ібсен і порадив зайнятися літературою.

Між ними зав’язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір’ю переїхала

до Данії, де в 1873 році вийшла заміж за Віктора Кілера. Він був доброю

людиною, але іноді у нього траплялися припадки жорстокості, особливо

болісно переносив він грошові проблеми. В 1876 Віктор захворів на

туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб

він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно

взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж

році вони з чоловіком відправилися до Швейцарії і Італії. Чоловік

вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали

Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після

повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто.

Лаура знову зробила позику у формі векселя. За неї поручився далекий

родич, крупний комерсант. До моменту закінчення векселя Лаура була хвора

після пологів, без грошей. Родич теж був у складному матеріальному

становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати

підроблений вексель — але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі

її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім’ї і

друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, яке

незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали душевнохворою,

брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому.

Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до

літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї

було дві зустрічі з Ібсеном. Саме її життя стало основою для сюжету

«Лялькового дому».

Домашнє завдання:

1.Прочитати «Ляльковий дім» Ібсена(усно) або переглянути фільм поданий вище у відео.

2. Аналіз п’єси «Ляльковий дім»(письмово в зошиті робочому, як ми завжди писали – тема, ідея, проблематика, композиція,та інше.) Сфотографуйте виконане завдання і відправте на едмодо під постом цього уроку в коментарях фото. Я оціню і поставлю оцінку.